Редактор і математика

Якось на вже зверстану шпальту потрапив матеріал, уривок якого пропоную розглянути.

 

…На цій виставці представлено майже півсотні картин Сергія Якутовича, на яких художник зобразив знакові ролі Богдана Ступки у театрі та кіно. Серед них – Іван Мазепа, Тарас Бульба, Богдан Хмельницький, городничий з «Ревізора», фельдмаршал Кутузов, а ще, звичайно, Тев’є-Тевель зі спектаклю, що понад десятиліття з повними аншлагами йшов у Національному театрі імені Франка. Адже саме за роль Тев’є в 1993 році Богдан Ступка отримав Шевченківську премію, а в 2004 був удостоєний титулу «Жива легенда» і визнаний онукою Шолом-Алейхема, письменницею Бел Кауфман, найкращим Тев’є-Молочником у світі…   Наразі не будемо вдаватися в такі деталі, як певна перенасиченість займенників на початку уривку, тавтологія «з повним аншлагом», незрозуміле вивищення «молочника» в ранг власних найменувань, неточна назва театру (втім, по тексту це допускається, бо в попередніх абзацах назва була згадана повністю). Головного редактора при перегляді матеріалу збентежила річ, яку пропустили відповідальний за матеріал редактор та журналіст. Якщо 1993 року актор отримав Шевченківську премію за роль у виставі, що йшла в театрі мало не до останніх днів життя Ступки (про те, що на «Тев’є-Тевеля» неможливо дістати квитки, знаю на власному досвіді), то «понад десятиліття» – це неточна обставина. Адже насправді виставі понад 20 років (якщо бути точним, прем’єра відбулася 1989 року). Воістину приклад, як швидко плине час, що журналіст не йме віри, що вже пройшло не десять, а цілих двадцять років. Отже, варто завжди точно перевіряти всі роки.